БУЛІНГ І ЯК ЙОГО ПОДОЛАТИ
Сьогодні все частіше в шкільному середовищі і в середовищі психологічної допомоги звучить слово «булінг». У перекладі з англійської воно означає знущання, цькування і залякування. Більшість дітей свого часу дражнили брати, сестри або друзі. Якщо це відбувається в ігровій, дружній і обопільної формі, коли обидві дитини просто бавляться, такі образи, як правило, не завдають шкоди. Але коли словесні уколи стають образливими, злими та постійними, вони перетворюються в знущання і їх необхідно припинити.
Булінг - це зарозуміла, образлива поведінка, агресивне переслідування одного з членів колективу (шкільного, студентського або професійного) з боку інших членів колективу або його частини. При цькуванні жертва виявляється не в змозі захистити себе від нападок. Таким чином цькування відрізняється від конфлікту, де сили сторін приблизно рівні.
Причини булінгу
Як правило, це ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.
ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною).
Що робити батькам.
ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.
Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.
СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.
Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.
Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.
НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»
Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.
З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.
ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.
Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.
Наслідки
Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, розсмокчеться, але це не так. НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ЦЬОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.
Розкажіть про це учителю, адже з досвіду — якщо вчитель має довіру з боку учнів, то він може дуже допомогти і навіть вирішити проблему. Якщо ж ні — ситуацію має вирішити психолог — шкільні психологи мають професійну освіту і досвід вирішення таких питань. Не думайте, що ваші діти та проблеми унікальні, шкільні психологи мають значний досвід роботи з дітьми, і знають, як зарадити в тій чи інший ситуації
Кожна ситуація індивідуальна. Десь допоможе профілактична бесіда психолога, десь — розмова з директором.
Хто стає жертвою булінгу ?
Жертвами цькування в школі, частіше за все, стають двієчата, круглі відмінники, улюбленці вчителів, фізично слабкі діти, діти, яких гіперопікають батьками, жертви домашнього насильства, ябеди, діти, які страждають захворюваннями, що виділяють їх з колективу, діти, які не мають електронних новинок сучасного прогресу або ж мають найдорожчі з них, недоступні іншим дітям, вундеркінди, представники сексуальних меншин.
Об'єднує всіх жертв одна риса: найчастіше об'єктами знущань стають діти і підлітки, що володіють підвищеною чутливістю, що показують свою «слабкість» (страх, образу або злість). Їх реакція відповідає очікуванням агресорів, народжуючи шукане відчуття переваги.
Хлопчики частіше є жертвами і ініціаторами шкільної цькування. Методи цькування відрізняються в залежності від гендеру жертви: хлопчиків частіше б'ють, про дівчаток однокласниці, як правило, розпускають чутки.
Булінг призводить до того, що жертва втрачає впевненість в собі. Також це явище може призводити до різної тяжкості психічних відхилень, а також психосоматичних захворювань, і може стати причиною самогубства. У цьому випадку важливо пояснити людині, що її уькують, і показати, як діяти в ситуації, що склалася.
Основні види булінгу
Розглянемо основні види булінгу, їх характерні ознаки і дії, які потрібно зробити:
Вербальний булінг
Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою жорстоких слів, яке включає в себе постійні образи, погрози і неповажні коментарі про будь-кого (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідніст, особливості стилю одягу і т.д.) .
Приклад: одна дитина каже іншій дитині: «Ти дуже, дуже жирний, прямо як твоя мама».
Характерні ознаки: діти, які зазнали вербальному булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось вимовив на їх адресу, і запитати вас про те, чи правда це.
Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їх в думці про те, що кожен заслуговує доброго ставлення, - дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, - це зміцнення почуття власної гідності і незалежності своєї дитини і її готовності вжити заходів у разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова і дії хулігана. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривдникові твердим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепися».
Фізичний булінг
Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає у багаторазово повторюваних ударах, стусани, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
Приклад: з дитини привселюдно стягують штани або спідницю на дитячому майданчику.
Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами і непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, забої, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль в животі.
Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову - запитаєте, як справи в школі, що відбувалося під час обіду або на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте у дитини, чи вів хтось себе образливо по відношенню до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати і час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та дії, які були зроблені. Не звертайтесь до батьків хулігана (хуліганів), щоб вирішити проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною триває і вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться в місцеві правоохоронні органи. Існують закони про боротьбу з залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригуючі дії.
Соціальний булінг
Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, будь то трапеза за обіднім столом, гра, заняття спортом або громадська діяльність.Приклад: група дівчаток в танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому ніякої уваги на одну дівчинку, яку вони вирішили не запрошувати, вдаючи, що її не існує.
Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням підтримувати участь в компанії однолітків, і більшим, ніж зазвичай прагненням до самотності. Дівчата частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінг може бути таким ж сильним, як від фізичного насильства, і тривати набагато довше.
Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоб поговорити з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на хороші якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтеся на розвитку їх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання і позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.
Кібербулінг
Що це таке: кіберзалякування полягає в звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні і неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень в соціальних мережах. Сексистські, расистські та інші подібного роду повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах наступний текст: «Петя повний невдаха. Чому хтось взагалі з ним спілкується ?! ».
Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в інтернеті, ніж раніше, чи буває при цьому сумною і тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, в телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є у дитини проблеми зі сном, чи просить вона залишитися вдома і не ходити в школу, або відмовляється від улюблених занять.
Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватися анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження що відповідають її віку. Будьте в курсі популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в мережі. Скажіть їй про те, що, якщо вона піддається кіберзалякуванню, вона не повинна втягуватися, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про кіберзалякування вам, щоб ви змогли розпечатати провокаційні повідомлення, включаючи дати і час їх отримання. Повідомте про кіберзалякування школу і інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється і містить загрози і повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.
Немає коментарів:
Дописати коментар