Таємний сенс дитячих малюнків

Закодованим шедеврів да Вінчі далеко до каракулей вашого малюка.                 У перших заховані лише символи, а малюнок дитини — відображення його душі, почуттів, ставлення до себе, до своєї сім’ї і до світу, який його оточує. Все це нескладно розгледіти за умови, що ви підберете вірний код, зашифроване послання

Якщо ви скажете, що пошук і вивчення ключів до розшифровки — заняття виснажливе і куди як легше в довірчій бесіді випитати у малюка про всі його страхи, тривоги, радощі і печалі, то не матимете рацію. Ви, напевно, і по собі знаєте, як навіть дорослим часом буває складно раптом взяти й розкрити душу співрозмовника. А вже відшукати потрібні для цього слова, тим більше вдається не кожному. Як же можна сподіватися, що чотирирічний малюк раптом відкриє маленький ротик і виголосить такі дорослі слова, як «симпатія» або «антипатія», «спокій» або «тривога», «гармонія» або «безлад»? Він і сам не розуміє своїх почуттів і не знає, як саме вони називаються. А ось малюнок дає дитині можливість висловити те, чого він поки що не може зрозуміти і висловити словами. Малюнок для нього — не мистецтво, а мова, якою він ще не навчився як слід користуватися. Але, стаючи творцем мальованих чоловічків і фігурок, він, як справжній художник, відчуває повну, нічим не обмежену свободу. Звичайно ж, він не хизується думкою перекласти на білий аркуш свої почуття, маленькі пальчики самі ведуть олівець, а з-під нього виходить дзеркало душі маленького творця.

Вікові особливості

Аналізуючи малюнок, враховуйте вік дитини. Адже в два роки він буде малювати палички, кружечки, квадратики і, тільки зобразивши їх, придумувати, що ж вони таке і як же їх назвати. До трьох років у малюка з’являється бажання помалювати чоловічків. Але тільки намалювати їх він толком не може. У нього виходить кружечок з пикою (голова), до якого прироблені палички (руки і ноги). А ось в чотири роки докружечку він уже прилаштовують овал (тулуб), і малюнок сам по собі стає більш складним. У п’ять років він хвацько домальовує своїм человечкам такі необхідні частини, як рот, ніс, очі, пальці, волосся. У шість-сім років у чоловічка з’являється шия, згини на руках і ногах, одяг і різні зачіски. Ось на ці вікові особливості малюнка орієнтуються психологи при оцінці розумового розвитку дитини. Якщо в сім років малюк все ще продовжує малювати кружечки і палички, батькам варто потурбуватися про те, як розвивається їх малюк.

Психологи рекомендують починати «розшифровку», тільки коли дитині виповниться чотири роки. Однак ви можете прочитати малюнок і трирічної крихти, але тут вам знадобляться скоріше не ключі до шифру, а власні відчуття. Погляньте на малюнок і постарайтеся зрозуміти, які емоції він у вас викликає. Не варто довго над цим роздумувати, довіряйте своїй інтуїції. Малюнок може здаватися темним і тьмяним, яскравим і світлим, веселим або сумним, важким або легким. Якщо ви знаходите в ньому тільки позитив, значить, дитини ніщо не турбує, якщо ж в малюнку переважає негатив, вам слід відшукати його причину і по можливості усунути її. Але колись ви повинні згадати, не ображав чи хто вашого малюка напередодні. Як правило, образу малюки довго не тримають, але якщо вона ще не пройшла до того, як він узяв в руки олівець, то обов’язково виллється на аркуш паперу. А коли гарний настрій відновиться, він знову почне малювати тільки позитивні малюнки.

Ми малюємо людину

2 роки: малюк зображає людину у вигляді концентричних незавершених кіл.

3 роки: кола замкнуті, з’являється зображення очей, а також рук і ніг в мініатюрі.

3 роки і 2 місяці: человечек- «пуголовок», зображені всі риси обличчя, волосся, непропорційні руки і ноги.

3 роки і 7 місяців: з’являється тулуб, руки вимальовували більш детально.

Після 4 років: всі частини тіла промальовані, деякі диспропорційні, на обличчі посмішка.

Після 5 років: всі частини тіла зображені чітко, на кистях і ступнях промальовані пальці, у чоловічків є статева ідентифікація.

Малювання чоловічків дозволяє простежити етапи нейрофизиологического і психічного розвитку малюка. Темпи розвитку у всіх різні, і правильно розшифрувати малюнок може тільки фахівець. Але якщо, наприклад, в 4-5 років у намальованого чоловічка ноги «ростуть» з голови, це означає, що схему тіла дитина «бачить» неправильно, і це може позначитися на його сприйнятті простору.

Ключі по человечкам

Навіть маленька дитина знає, що думаємо ми головою, а тому в ній сила. Якщо він намалював чоловічкові маленьку голову, значить, не вважає себе розумним хлопчиком або дівчинкою, і це робить його нещасним. Якщо ж він все тіло вималював жирно, а голову ледве помітно, значить, зайво боязкий і сором’язливий.

Голова повинна контролювати тулуб, а для цього потрібна шия. У чотири роки або п’ять років малюк про неї навіть і не згадує і ліпить голову прямо на тулуб. Але потім розуміє, що не голова повертатися без шиї. Тіло для нього асоціюється з бажаннями і почуттями, а голова — з розумом, який і повинен керувати тілом. Якщо дитина малює товсту, жирно прокреслені шию, значить, у нього часто виникають сильні бажання, які він все ж намагається контролювати. Але якщо шия коротка, то почуття в ньому все ж перемагають розум, а якщо шия тонка і нечітка, то навпаки.

Широкі плечі — дитина вважає себе сильним, а вузькі плечі говорять про його слабкості.

Велике тулуб свідчить про ту ж силу, непропорційно велике — про незадоволені бажання. Немічне тулуб показує, що дитина зовсім не вірить в себе, і завдання батьків — допомогти йому подолати цей комплекс.

Особа з ретельно промальовані деталями (очима, бровами, віями, носом, ротом, підборіддям) говорить про те, що малюк стурбований своїм зовнішнім виглядом. Великий підборіддя — у вашого малюка ось-ось прокинеться лідер.

Великі вуха малюють діти, які звикли, що їх вічно лають і критикують. Так вони показують, що критика дорослих осідає в них важким тягарем. А ось маленькі вуха малює дитина, якого критика анітрохи не турбує. Він взагалі не звертає на неї уваги.

Маленькі очі — малюк сором’язливий, вважає за краще ховати погляд від інших. Великі, широко розкриті очі — малюка щось лякає, він шукає захисту.

Великі зуби — агресивність. Адже це їхній малюк часто пускає в хід, коли щось не по його.

Сильні руки і ноги — малюк хоче вирости і стати сильним, а поки йому цієї сили не вистачає. Довгі — дитина вже зараз мріє багато чого досягти. Короткі руки — відсутність далекосяжних прагнень.

Моя сім’я

Часто малюки ставлять безпомилковий діагноз своїм сім’ям. Якщо відносини між батьками розладналися, а ті щосили намагаються не показати цього дитині, він все одно відчує недобре. Можливо, ця думка і не прийме виразних обрисів в його голівці, але буде явно присутнім в його малюнку, варто попросити його зобразити сім’ю.

Перш за все в очі кидається порядок зображення членів сім’ї і їх розміри. Першим він почне вимальовувати найважливішого члена сім’ї і, звичайно ж, зробить його більше за інших. Таким «велетнем» може бути не тільки тато, а й бабуся, якщо, наприклад, вона тримає кермо влади в своїх руках. А ось прив’язаний малюк найбільше до того члену сім’ї, якого на малюнку тримає за руку. Якщо ж вся сім’я тримається за руки, то її дружнім взаєминам можна тільки позаздрити. Так само як і у випадку, коли сім’я зайнята одним спільною справою, а не поділена на малюнку перегородками, які зображують кімнати.

Сигнал тривоги — зображення когось із родини в профіль або навіть спиною. Так малюк зображує родича, якого боїться або який йому не симпатичний. Але якщо між ним і малюком зовсім недавно сталася сварка, то малювання його в подібних ракурсах — явище тимчасове.

Малюки дуже емоційні, образити їх нічого не варто. І тоді вони взагалі можуть виключити з малюнка когось із членів сім’ї. Часто дитина виключає своїх молодших братиків і сестричок, після народження яких батьки почали приділяти йому менше уваги. А їх відсутність малюк може цілком резонно аргументувати: сестричка або братик гуляє, грає в сусідній кімнаті, спить. Така ж доля може спіткати і тата, з тією лише різницею, що в відбитому на аркуші моменті він перебуває на роботі або у відрядженні. Це означає, що дитині не вистачає уваги батька або він його боїться і вважає за краще проводити час без нього.

Але якщо дитина виключив з малюнка самого себе, батькам варто замислитися, адже означає це одне: дитина незатишно почуває себе в сім’ї, немов він там зайвий.

Зрозуміти, який він цей маленький чоловік, чим живе і що відчуває, допоможуть і кольору, які він використовує в малюванні. Наприклад, якщо на малюнку присутні не менше 5-7 квітів, дитина живе повним життям, насолоджується її фарбами. Використання одного-двох кольорів можна пробачити дворічному малюкові, але ніяк не трьох-, чотирирічного. Це означає одне: малюка щось гнітить, і фарб не вистачає не тільки в малюнку, а й в його житті.

Колір, яким він розфарбовує членів сім’ї, теж багато про що говорить. Наприклад, для нелюбимих він вибирає коричневий або чорний колір. А для улюблених — жовтий. Адже коли дітей запитують, з чим у них асоціюється мама, воничасто відповідають: з сонечком.

Якщо в малюнку переважає:

Синій — дитина спокійний і врівноважений. Йому не нудно одному, адже він любить поміркувати. Дружбі він віддається цілком, тому що вважає за краще віддавати, а не отримувати. Однак слід враховувати одне «але». Часом діти вибирають синій не тому, що спокійні, а тому що хочуть заспокоїтися.

Зелений — дитина незалежний, наполегливий, упертий. Зелений для нього — колір спокою і безпеки, до яких він прагне.

Червоний — дитина ексцентричний, агресивний, активний і легко порушимо.

Жовтий — малюк — допитливий оптиміст.

Фіолетовий — дитина любить фантазувати, він емоційний, але в той же час дуже чутливий і ранимий.

Коричневий — дитина часто відчуває негативні емоції. Він повільний і фізично не розвинений.

Чорний — дитина пригнічена, чорний колір він використовує як протест проти дискомфорту, який відчуває. Йому необхідна зміна атмосфери.

Сірий — все одно що відсутність кольору. Малюк байдужий до навколишнього, він прагне не помічати того, що йому не подобається і що його турбує.

Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний портрет дитини, але і зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким рухам, і пізніше йому легше буде опанувати листом. До того ж, малюючи, він буде помічати особливості навколишнього світу, наприклад, що у кішки і у стільця чотири ноги, а у людини — дві.